Тлумачний словник понять
Ось вам декілька понять, що допоможуть, розібратись з історією Київської Русі
«племінний союз»
Племінний союз, племінне об'єднання — об'єднання кількох племен, особливо часто відзначається істориками у суспільствах, які перебували на стадії військової демократії (франки і тевтони у германців, антів і склавинів у слов'ян).
Піаніно
Князь — голова роду, племені або союзу племен, що звичайно стояв на чолі військової дружини, а з розвитком феодалізму — вождь війська та правитель князівства. У деяких країнах — спадковий або дарований царем титул.
«полюддя»
Полю́ддя — збирання данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Київській Русі, що його провадив кожної осені київський князь або його намісник.
«язичництво»
Язичництво – це термін, який використовується у християнстві для визначення неавраамічних релігій. У більш широкому та сучасному розумінні, язичництвом заведено називати будь-які політеїстичні або нетрадиційні релігії, які знаходяться за межами християнства, юдаїзму, індуїзму та буддизму.
«роздробленість»
Роздробленість - це процес і стан розпаду єдиної держави на менші незалежні або напівзалежні князівства, королівства чи інші території.
«християнство»
Христия́нство — релігія, заснована на вченні Ісуса Христа. Поряд з ісламом та буддизмом входить до числа трьох світових релігій.
«віче»
Ві́че — загальні збори громадян міст України-Русі для розгляду громадських справ. Засвідчені у всіх слов'янських народів, під схожими назвами , що виводяться з прасл. *věti̯o (пор. «віщати», «відвіт»).
«шлюбна дипломатія»
Шлюбна дипломатія – це явище, що передбачає шлюб між представниками династій, які правлять, щоб налагодити політичні відносини, закріпити союз, залагодити конфлікт або уникнути його. Згода людей, яких одружували батьки чи опікуни, зазвичай не враховувалася.
«вотчинне землеволодіння»
Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.
«умовне землеволодіння»
Умовне землеволодіння - це коли князі давали своїм військовим слугам (дружинникам, служивим боярам) землю та селян за умови, що вони служитимуть їм.
«боярин»
Бо́ярин — збірна назва представника правлячого стану у Київській Русі та середньовічній Україні, який займав друге, після князів, панівне становище в управлінні державою. Боярин — це вищий клас населення; він не однорідний, бо до нього входили, як люди слов'янського походження, так і варязького.
